Після вторгнення Росії в Україну питання нарощування виробництва оборонної промисловості ЄС стоїть на порядку денному лідерів країн-членів, але воно лише повільно починає набирати обертів, інформує Euroactiv.

Найбільш чутливим питанням є майбутнє фінансування більших оборонних інвестицій.

У четвер (21 березня) лідери ЄС домовились підштовхнути Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) до "адаптації своєї політики кредитування оборонної промисловості і свого нинішнього визначення товарів подвійного призначення, зберігаючи при цьому свою фінансову спроможність".

Вони також наблизилися до використання надходжень від заморожених російських активів для допомоги Україні протягом декількох місяців в рамках плану, який передбачає виділення більшої частини коштів на закупівлю зброї для Києва.

Єврокомісія запропонувала спрямувати 90% реквізованих коштів від заморожених російських активів на фінансування оборонного виробництва в Україні та військову допомогу, а решту 10% - на бюджетну допомогу Києву.

Президент Європейської Ради Шарль Мішель та Президент Європейської Комісії фон дер Ляєн заявили, що ідея використання коштів від заморожених російських активів на користь України - що, за словами Москви, було б крадіжкою - має широку підтримку серед країн ЄС.

Однак використання цих грошей для купівлі зброї є проблематичним для деяких країн, зокрема для нейтральних, позаблокових країн, таких як Австрія, Ірландія та Мальта.

"Для нас, нейтральних країн, необхідно гарантувати, що гроші, на які ми даємо згоду, не будуть витрачені на зброю і боєприпаси", - заявив канцлер Австрії Карл Нехаммер.

Мішель сказав, що блок може знайти способи врахувати їхні занепокоєння.

"Росія повинна відчути реальну ціну війни і необхідність справедливого миру", - сказав президент України Володимир Зеленський, закликавши лідерів ЄС піти ще далі і самим використовувати ці кошти - крок, який блок поки що не розглядає.

Але, незважаючи на терміновість, вони розійшлися в думках щодо загального більш широкого поштовху до європейського фінансування озброєнь для Києва, такого як єврооблігації для оборони, до чого закликали Естонія і Франція.

Ощадливі країни-члени, такі як Нідерланди і Швеція, залишаються скептично налаштованими щодо спільних запозичень на фінансовому ринку для оборонних цілей.

"Нагальність питання означає, що ми повинні розглянути варіанти, які нам не подобаються", - сказав один дипломат ЄС в інтерв'ю Euractiv.

Лідери попросили Комісію "вивчити всі варіанти мобілізації фінансування і доповісти про це до червня" мовою, на якій наполягали країни Балтії, Польща і Греція.

"Дебати знаходяться на початку, а не в кінці", - сказала фон дер Ляєн журналістам.

Побоювання "захоплення влади

Навіть не маючи узгодженого плану фінансування нової зміни, Комісія за короткий час розробила плани щодо європейської оборонної стратегії.

Вони включають ідею фон дер Ляєн про нового комісара з питань оборони (промисловості) на наступний термін, більш цілеспрямоване фінансування оборони, розширення оборонно-промислової бази блоку і використання заморожених російських активів.

Йдеться навіть про те, що виконавча влада ЄС готова розміщувати замовлення на озброєння для країн-членів з метою стимулювання спільних закупівель озброєнь.

Але план фон дер Ляєн щодо європейської оборонно-промислової стратегії зустрічає спротив з боку кількох країн ЄС, в тому числі Німеччини, яка підтримує посилення сектору, але побоюється, що план передбачає захоплення національних компетенцій.

Під час дискусій на саміті в четвер дипломати ЄС заявили про значний скептицизм.

Канцлер Німеччини Шольц заявив лідерам ЄС, що блок не потребуватиме "ще однієї державної структури для оборони в ЄС" і не створюватиме нових повноважень, які були б рівнозначні захопленню влади, за словами двох людей, обізнаних з перебігом переговорів.

Хоча він наголосив на необхідності розвивати потенціал блоку щодо спільних закупівель, він відкинув ідею мати Комісію в якості посередника, що може уповільнити процеси, кажуть вони.

"Вона хоче бути президентом воєнного часу, але забуває, що ЄС - це не держава", - сказав один з дипломатів ЄС, приєднуючись до тих, хто критикує її за використання оборони, щоб допомогти їй отримати другий термін на посаді.

Спірний EDIP

Протягом останніх місяців кілька країн ЄС висловили занепокоєння щодо намірів Комісії, які стоять за Європейською оборонною інвестиційною програмою (ЄОІП), амбітною програмою виконавчої влади ЄС, спрямованою на розвиток військово-промислового комплексу блоку.

Деякі інноваційні заходи вважаються чутливими, оскільки вони нададуть країнам-членам ЄС і Комісії повноваження переорієнтовувати пріоритети промисловості, фінансувати виробництво озброєнь і нададуть органу ЄС огляд виробничих потужностей і ланцюжків поставок, які зазвичай захищаються урядами з міркувань національної безпеки.

Презентуючи текст документа, комісар з питань внутрішнього ринку Тьєррі Бретон заявив, що його відомство не зацікавлене у "захопленні влади", і заперечив будь-яке вільне тлумачення договорів ЄС, які забороняють спрямовувати кошти ЄС на військові операції.

Щоб уникнути звинувачень, Єврокомісія, як і в попередніх оборонних програмах, в основу своєї пропозиції щодо промислової політики поклала статтю 173 Договору про ЄС, що дає можливість працювати над підвищенням конкурентоспроможності промисловості блоку.

Генеральний директорат Єврокомісії, відповідальний за реалізацію програми, - Генеральний директорат DEFIS - нещодавно направив посланців для підготовки роботи з країнами ЄС, щоб розсіяти будь-які потенційні проблеми.

Незважаючи на занепокоєння, лідери ЄС у четвер доручили національним міністрам розглянути текст EDIP "без жодних зволікань".

Переговори щодо технічних деталей мають розпочатися на початку квітня, а Рада ЄС визначить свою позицію в червні до того, як новий Європейський парламент розпочне свою роботу влітку.