Що означає саміт НАТО у Вільнюсі для України та майбутнього Альянсу

Крок вперед для безпеки України, але не великий.
Між членами G7, НАТО і Європейського Союзу (ЄС) існує значний збіг інтересів. Чотири країни G7 входять до ЄС, а шість - до НАТО. Тому не дивно, що загальний підхід цих трьох організацій до війни Москви проти України має схожі характеристики. Усі три організації активно підтримують Україну від початку московської агресії в лютому 2014 року, і ще більше - коли вона посилилася в лютому 2022 року. Усі вони відстоюють право України на мир і стабільність, які має забезпечувати ліберальний міжнародний порядок. Зі Сполученими Штатами на чолі НАТО і G7, обидві організації надали значну підтримку Україні, гарантуючи, що президент Росії Володимир Путін не зможе досягти своєї мети - встановити ефективний політичний контроль в країні.  

Водночас, знову ж таки за вирішального впливу Сполучених Штатів, G7, як і НАТО, уникали кроків, які могли б здатися Москві надто провокаційними - чіткого заклику до перемоги України над московською агресією або рішучих кроків, які б прискорили українську перемогу. Таким чином, найкраще розглядати Спільну декларацію на підтримку України, оприлюднену G7 12 липня у зв'язку з самітом НАТО у Вільнюсі, як двоетапний крок, що перебуває під впливом США. 

На саміті НАТО було ухвалено комюніке щодо відносин між Україною та НАТО, яке лише незначною мірою відрізняється від формулювань Бухарестського саміту НАТО 2008 року. Декларація G7 була приурочена до саміту НАТО, оскільки питання вступу України до НАТО пов'язане з питанням гарантій безпеки. Обидва мають на меті вирішити складне питання, як незалежна Україна може жити в мирі та безпеці поряд з ворожою Росією. Тому не дивно, що заява G7 є кроком вперед у напрямку посилення безпеки України, але не дуже великим. 

— Джон Гербст є старшим директором Євразійського центру Атлантичної ради. Він обіймав посаду посла США в Україні з 2003 по 2006 рік.