Атаки в Чорному морі знову загрожують світовому ринку зерна

Нещодавні атаки на вантажні судна в Чорному морі знову викликають занепокоєння щодо можливих збоїв і їхнього впливу на світові ціни на зерно.

Україна звинуватила Росію в посиленні ударів по судноплавству в регіоні. Президент Володимир Зеленський назвав ці дії спробою відновити блокаду українського зернового експорту. Чорне море залишається життєво важливим коридором, яким проходить близько 70 % українських поставок зерна. Росія, зі свого боку, стверджує, що Україна цього місяця активізувала атаки в Азовському морі — маршруті, яким іде приблизно чверть російського зернового експорту.

Українська аграрна рада попередила, що якщо судна перестануть заходити в порти Великої Одеси, на внутрішньому ринку може залишитися до 32,4 млн тонн надлишкового зерна. Це призведе до падіння цін нижче собівартості. Судновласники відмовляються направляти кораблі в цей район через прямі загрози для екіпажів — ризики, які страховики неохоче покривають.

Ситуація нагадує 2022 рік, коли російська блокада Чорного моря спричинила різке зростання цін на зерно, особливо на Близькому Сході та в Північній Африці — регіонах, які сильно залежать від українських поставок.

Нинішні напруження вже тиснуть на ціни пшениці та кукурудзи, зазначає дослідник продовольчої геополітики Себастьєн Абіс. Ці тиски накладаються на інші морські збої: атаки хуситів у Червоному морі та зниження рівня води в Панамському каналі через посуху. Разом вони розтягують глобальні можливості судноплавства. Довші рейси та час очікування підвищують попит на судна й збільшують витрати.

Арно Петі з Міжнародної зернової ради не очікує повторення цінового шоку 2022 року в середньостроковій перспективі. Цьогорічний урожай зібрали раніше, а запаси в країнах-виробниках залишаються відносно комфортними. Абіс зауважує, однак, що багато країн уже вичерпали резерви, тож між світовим виробництвом і споживанням майже не залишилося запасу міцності.

Для фермерів східних країн ЄС головне занепокоєння — не зростання цін, а навпаки: новий приплив українського зерна на сусідні ринки, який знову знизить місцеві ціни. У 2022 році «коридори солідарності» ЄС саме до цього й призвели в Польщі, Румунії, Болгарії, Угорщині та Словаччині, спровокувавши політичну напругу.

Українські експортери кажуть, що цього разу вони краще підготовлені. Вони вже випробували альтернативні маршрути, зокрема Дунай, яким за перші вісім місяців 2023 року перевезли майже 2,4 млн тонн зерна. Потужності зберігання також розширили й децентралізували, що ускладнює їхнє ураження і дозволяє тримати зерно до наступного врожаю за потреби. Хоча альтернативні шляхи підвищують транспортні витрати, покращена логістика та зберігання мають допомогти обмежити як внутрішнє надлишкове пропонування, так і напругу із сусідніми державами ЄС.